Інвойс
Інвойс — це рахунок продавця на відвантажений товар, який визначає його вартість і є основою для розрахунку митних платежів. У зовнішньоекономічній операції інвойс подається разом із митною декларацією: стаття 335 Митного кодексу прямо вимагає подати «рахунок або інший документ, який визначає вартість товару» — тобто саме інвойс. Затвердженої державою форми в інвойса немає — важливий не бланк, а набір даних: хто продав, хто купив, що саме, скільки, за якою ціною, на яких умовах поставки та оплати.
Навіщо інвойс потрібен на митниці
Митниця рахує платежі не з ваших слів, а з документів. Інвойс — головний із них: із нього беруть ціну товару, за якою визначається митна вартість, а від неї рахуються мито і ПДВ.
Але працює він не сам по собі, а в комплекті — і всі цифри в цьому комплекті мають збігатися. Стаття 53 Митного кодексу перелічує документи, якими декларант підтверджує заявлену митну вартість:
- Зовнішньоекономічний договір (контракт)
- Рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа
- Банківські платіжні документи якщо рахунок оплачено
- Транспортні документи
- Страхові документи
Якщо документи не підтверджують заявлені числові значення, митниця має право скоригувати митну вартість (ст. 55 МКУ) — і платежі порахують від вищої суми. Найчастіша причина — інвойс, у якому ціна не збігається з платіжкою або опис товару не відповідає фактичному вмісту.
Що має бути в інвойсі
Обовʼязкової форми немає, але практика ЗЕД сформувала сталий набір полів. Інвойс без них викликає питання ще до митниці — у банку при оплаті:
Інвойс, проформа-інвойс і рахунок-фактура
Три назви, які постійно плутають, хоча різниця проста — момент і призначення документа:
Проформа-інвойс
- Коли виставляється
- до відвантаження, часто до оплати
- Для чого
- узгодити умови й отримати передоплату; це ще не рахунок за фактом
Комерційний інвойс
- Коли виставляється
- при відвантаженні товару
- Для чого
- підтвердити вартість для митниці й закрити оплату
«Рахунок-фактура» — це той самий комерційний інвойс в українській термінології: Митний кодекс вживає формулювання «рахунок-фактура (інвойс)». Проформа теж приймається для підтвердження митної вартості (ст. 53 МКУ), але у звичайній поставці митниця очікує саме комерційний інвойс.
Типові помилки в інвойсах від китайських постачальників
Інвойс для особистої посилки
Для приватної посилки роль інвойса виконує рахунок або чек із маркетплейсу — документ, що показує реальну ціну покупки. Він потрібен, щоб підтвердити вартість вкладення, коли її перевіряють на митниці.
Ліміти безмитного ввезення для міжнародних поштових та експрес-відправлень — окрема тема зі своїми сумами й винятками; вони змінюються законодавчо, тому актуальні значення варто перевіряти на дату відправлення.
Що ви везете
Викуповуємо товар у продавця і відправляємо вам, документи на вкладення готуємо самі. Умови й мінімальний чек — на сторінці послуги.
Як працює викупПеревіряємо інвойс і пакувальний лист до відправки, готуємо комплект документів під розмитнення і проводимо оформлення.
Розмитнення під ключЧасті запитання
Що означає інвойс?
Інвойс — рахунок продавця на відвантажений товар із зазначенням сторін, опису товару, кількості, ціни, валюти та умов поставки. У зовнішньоекономічній операції він визначає вартість товару для митниці.
Яка різниця між інвойсом та рахунком-фактурою?
В українській практиці це той самий документ: Митний кодекс вживає формулювання «рахунок-фактура (інвойс)». «Інвойс» — усталена назва в зовнішньоекономічних операціях, «рахунок-фактура» — український відповідник.
Коли потрібен інвойс?
При митному оформленні: за статтею 335 МКУ разом із декларацією подається «рахунок або інший документ, який визначає вартість товару» — цю роль і виконує інвойс. Також інвойс потрібен банку для оплати нерезиденту й бухгалтерії для обліку поставки.
Хто оплачує інвойс?
Покупець — за умовами, зазначеними в самому інвойсі та контракті. Проформа-інвойс зазвичай виставляється під передоплату, комерційний інвойс — за фактом відвантаження.
Чи можна попросити постачальника занизити суму в інвойсі?
Можна попросити, але ризик лягає на імпортера. Якщо документи не підтверджують заявлену вартість, митниця коригує митну вартість (ст. 55 МКУ), і платежі рахуються від вищої бази — плюс затримка вантажу й можлива відповідальність.